Одним із найнебезпечніших «чоловічих» захворювань є простатит — гостре запалення передміхурової залози. Хвороба супроводжується неприємними відчуттями при сечовипусканні та може загрожувати безпліддям. Різні види простатиту розвиваються з різною швидкістю та вимагають особливого терапевтичного методу. Захворювання має низку серйозних ускладнень і потребує своєчасної діагностики. Це допоможе вчасно визначити специфіку та тип захворювання, щоб розпочати лікування на ранній стадії розвитку хвороби.
Форми хвороби, симптоми
Захворювання може протікати у гострій та хронічній формах. Метод лікування підбирається залежно від симптомів, що характеризують перебіг патології. Ознаки гострої та хронічної форми відрізняються та мають ряд особливостей. Гостра форма завжди передує хронічній, яка може перейти у більш серйозні захворювання, такі як аденома та рак.
Терапія простатиту на будь-якій стадії розвитку має сприятливі прогнози, якщо не виникли ускладнення.
Гострий простатит
Тканини передміхурової залози піддаються патогенним мікроорганізмам. Також гостра форма розвивається внаслідок ураження органу грибком. Через запальний процес порушується баланс мікрофлори та знижується імунітет. Внаслідок цього запалення передміхурової залози посилюється. До інших причин гострого простатиту відносяться:
- Знижений чи ослаблений імунітет. Чоловіки, які мають хронічні захворювання сечостатевої системи і часто схильні до застуди, найчастіше мають проблеми з простатою.
- Оперативне втручання. Будь-які хірургічні операції можуть спричинити різні захворювання.
- Патологія внутрішніх органів. Наявність патогенних мікроорганізмів може спровокувати розвиток простатиту.
- Гормональний збій та підвищене вироблення естрогену. До групи ризику належать чоловіки віком 30-40 років.
- Карієс. Непроліковане захворювання зубів є однією з найчастіших причин захворювання на простату. Хворі зуби провокують поширення мікробів у всьому організмі та викликають бактеріальний простатит.
Симптоми гострого простатиту:
- сильний ниючий біль у м'язах та попереку;
- затримки та часті позиви до сечовипускання;
- еректильна дисфункція.
Гостра фаза потребує негайного лікування. Пацієнту призначається прийом медичних препаратів та фізіопроцедури.
Важливо! За перших ознак захворювання слід негайно пройти обстеження у лікаря, іноді може знадобитися госпіталізація. Під час огляду встановлюється специфіка патології та призначається лікування. Самолікування може стати причиною переходу гострої форми в хронічну та серйозну ускладнення (абсцесу ближніх тканин і тромбозу судин).
Хронічний простатит
Найбільш небезпечна та серйозна форма хвороби. Характеризується «млявою» течією: найчастіше ознаки простатиту не виявляються. Всі види хронічного простатиту виникають у результаті ігнорування симптомів та відсутності своєчасного лікування, що іноді може виникнути без гострої форми. Також до можливих причин хронічного простатиту відносять:
- застійні явища у внутрішніх органах;
- сидяча робота, гіподинамія;
- ослаблений імунітет;
- неправильне харчування;
- шкідливі звички;
- травми;
- інфекційні захворювання статевих органів;
- стрес;
- переохолодження.
Відсутність терапії може призвести до виникнення аденоми. Часто хвороба протікає безсимптомно, тому чоловікам слід регулярно проводити медичне обстеження, особливо після 30 років.
Наслідки хронічного простатиту:
- порушення функцій сечостатевої системи;
- пекучі болі в паху;
- зниження лібідо; відсутність ерекції;
- загальне нездужання, слабкість.
Хронічний простатит лікується в амбулаторних умовах, але іноді пацієнт може бути поміщений у стаціонар. Терапія включає комплекс фізіопроцедур, прийом антибіотиків та лікувальну дієту. Як додаткові лікувальні заходи призначається масаж, в особливо запущених випадках проводиться операція.
Класифікація
Інфекційний
Являє собою запалення простати, спричинене патогенною мікрофлорою. Може протікати як у гострій, і у хронічній формі. Найчастіше розвивається на тлі перенесених інфекційних та грибкових захворювань, таких як грип, краснуха, вітряна віспа, герпес.
До факторів, що впливають на розвиток бактеріального простатиту, відносяться тютюнопаління, вживання алкоголю, ослаблений імунітет, ГРВІ. Найчастіше ця форма зустрічається у пацієнтів віком від 20 до 40 років. Для лікування застосовуються антибактеріальні та протизапальні засоби.
Бактеріальний
Рідкісний вид простатиту, основною причиною якого є бактерії – кишкова паличка, стафілококи, трихомонада, хламідії та синьогнійна паличка. Діагностується за аналізами крові, сечі та секрету. Симптоматика відповідає гострій формі.
Хвороба провокує нервові розлади, куріння, алкогольна залежність, стреси, депресія. Іноді зараження може статися післяопераційний період.
У лікувальну терапію входить прийом антибіотиків та нестероїдних препаратів для зняття запалення. Порушення лікувального курсу може призвести до переходу простатиту на хронічну форму.
Грибковий
Причиною патології є потрапляння в тканину передміхурової залози грибків (аспергіли або кандиди). Грибкове ураження може виникнути внаслідок гормональних змін та тривалого прийому антибіотиків та антибактеріальних препаратів. Також виникає на тлі хронічних захворювань та зниженого імунітету. Лікування народними методами та самолікування може призвести до хронічної форми та серйозних ускладнень.
Іноді протікає безсимптомно, що ускладнює своєчасну постановку діагнозу. Прихована форма може спричинити розмноження ракових клітин. Діагностується під час проведення біопсії. При грибковому простатиті спостерігаються порушення в роботі сечостатевої системи, уретрит, цистит, болі в області паху та тазу, підвищена температура.
Застійний
Являє собою хронічний тип неінфекційного походження. Причинами є застійні явища у системі кровообігу в області тазу або застою секрету простати. Може протікати у прихованій формі або зі слабкими симптомами. Ознаками можуть бути невеликі болі, що тягнуть, в статевих органах, в паху або області тазу, підвищення температури і болі при сечовипусканні.
Іноді проявляється як порушень сексуального характеру (зниження статевого потягу, недостатня ерекція, зрідження чи затримка сперми). Для лікування застосовуються препарати, що стимулюють кровообіг, гормональні засоби. Також будуть ефективні заняття лікувальною фізкультурою.
Гнійний
Найнебезпечнішим для здоров'я пацієнта є гнійний тип. Характеризується виділеннями із сечового каналу та підвищенням температури, що свідчить про наявність інфекції.
Стадії та підтипи:
- Катаральний.Цей підтип простатиту виділяють як окреме захворювання на інфекційне походження. Відмінністю є відсутність гнійних виділень. Усі запальні процеси проходять лише у вивідних протоках залози. Причинами виникнення є ускладнення грипу, тонзиліт та ГРВІ. Виявляється у вигляді частих позивів до сечовипускання зі слабким, ниючим болем. Прогноз є сприятливим. Зазвичай призначається комплексне лікування супутніх захворювань.
- Фолікулярний.Гостра стадія починається із запальних процесів у протоках залози та є наслідком патологічних проявів в інших органах. Симптоми слабо виражені та часто непомітні для пацієнта. Може бути спровокована інфекцією або запаленням лор-органів, дихальної системи, сечівника тощо. Виявляється у вигляді гострого болю, різкого підвищення температури тіла, на запущеній стадії з'являються гнійні виділення. За своєчасного лікування прогноз сприятливий. Якщо вчасно не пройти курс лікування може перейти в паренхіматозну стадію.
- Паренхіматозний. Є однією з найскладніших та найнебезпечніших стадій. Гнійний характер поширюється на всі частки передміхурової залози. При цьому підтипі захворювання відтік секрету простати порушується та закупорюється гноєм та слизом. Хронічна форма часто має затяжний характер. У пацієнта спостерігаються функціональні розлади сечостатевої системи, зниження ерекції та незадоволеність оргазмом. Серед найчастіших причин гнійного простатиту відзначають гонококову інфекцію. Лікування тривале, але дає позитивний ефект. Самолікування може призвести до небезпечних для життя ускладнень.
- Абсцедуючий. Стадія є найнебезпечнішою і потребує негайного лікування. Виявляється як абсцесу тканини простати. Може стати причиною ниркової недостатності, безпліддя, циститу та сепсису. Ускладнення можуть призвести до смерті.
Однією з основних методик лікування є прийом антибактеріальних ліків. У занедбаних випадках пацієнту проводять операцію. Самолікування може призвести до загибелі хворого.
Калькульозний
Є ускладненою формою, яка проявляється при тривалому перебігу хвороби. Причиною є неправильна терапія чи повна відсутність лікування. Характеризується утворенням кам'янистих включень у протоках залози. Ендогенні камені можуть перекрити сечівник, в результаті чого пацієнт починає відчувати гострий біль під час статевого контакту, ходьби та сечовипускання.
Може призвести до таких ускладнень, як імпотенція та безплідність. Лікування відбувається в умовах стаціонару, іноді пацієнту проводять операцію. Тривала відсутність лікування може стати причиною раку простати, доброякісної гіперплазії передміхурової залози та аденоми.
Профілактика
Профілактичні заходи допоможуть уникнути розвитку патології та зменшити ймовірність зараження. Найпростішими заходами профілактики є:
- регулярні статеві стосунки;
- особиста гігієна;
- відмова від куріння та алкоголю;
- носіння зручної бавовняної білизни;
- підтримання імунітету;
- правильне харчування;
- захист від переохолодження.
У домашніх умовах можна запобігти розвитку патології, щодня виконуючи прості фізичні вправи – велосипед, місток, берізка.
Виділяючи щодня по 10 хвилин на заняття фізкультурою, можна знизити ризик виникнення простатиту вдвічі.
Поліпшити самопочуття також допоможуть прості вправи:
- Стати прямо, зробивши упор на одну ногу. Другою ногою робіть великі широкі махи вперед-назад. Рекомендується зробити 100 махів кожною ногою.
- Нахили. Поставте ноги на ширині плечей та робіть нахили тіла по черзі вправо та вліво.
- Протягом дня кілька разів постарайтеся затримати подих на 10-15 секунд. Повторюйте дихальну гімнастику щонайменше 5 разів на добу.
Лікування простатиту - тривалий і складний процес, який може завдати чимало неприємностей. Щоб захистити організм від розвитку цієї патології, слід регулярно проходити обстеження та проводити профілактичні заходи.