Що таке хронічний простатит? Насамперед потрібно зрозуміти, що таке простата, вона ж передміхурова залоза. Це орган, який мають у своєму тілі лише представники чоловічої статі, він розвивається ще під час внутрішньоутробного розвитку та зберігається протягом усього життя. Простата є залозу зовнішньої секреції, тобто. виробляє свій секрет та виводить його назовні.
За своїм розташуванням вона помітна зовні, т. к. знаходиться у малому тазі у чоловіків. Являє собою утворення округлої форми, яке знаходиться під сечовим міхуром і при цьому знаходиться в близькому від м'язів тазового дна, прямої кишки, сечоводів, уретри і судинних і нервових сплетень малого таза. Оскільки цей орган є екзокринною залозою, необхідно зрозуміти які функції вона виконує. Насамперед вона виробляє секрет, який є однією з важливих складників сперми у чоловіків. Містить цей секрет багато білка, амінокислот тощо.
На жаль, простаті приділяється мало уваги з боку самих чоловіків, і лікарів.
Так що таке простатит хронічний простатит зокрема
Це запальне захворювання передміхурової залози. Дане запалення може бути як гострим, так і хронічним.
Жодне хронічне захворювання не починається спонтанно, завжди йому передує перенесене тією чи іншою мірою гостре запалення.
У деяких випадках чоловік може і не помітити появу захворювання, але воно існуватиме тривалий час і залишиться не вилікуваним, а після призведе до серйозних морфофункціональних порушень.
Хронічний простатит зазвичай розвивається через не менше трьох місяців після гострого запалення передміхурової залози.
Внаслідок цього запалення порушується морфологія клітинного складу, а також страждають і функції в простаті.Епідеміологія
Дане захворювання є одним із найпоширеніших захворювань запального характеру серед чоловіків. Захворювання це досить молоде, тобто піддаються йому особи чоловічої статі різних вікових категорій. Якщо аденома простати зустрічається частіше у похилому віці, то хронічний простатит може з'явитися у чоловіків та у віці 20 років. Середній вік, у якому виявляють симптоми даного захворювання, є 40-50 років.
До літнього віку майже кожен чоловік переносив дане захворювання, але багато хто з них міг його навіть не лікувати і не звертатися до лікаря зі скаргами на появу тих чи інших симптомів.
При цьому у хронічного простатиту симптоми можуть і не виявити себе відразу, а чоловік може звернутися з іншими серйознішими на його думку проблемами. І лише перед лікуванням іншого захворювання виявляється початкова причина. Якщо при гострому запаленні проводилося неправильне лікування, хронічний простатит неминучий.
Причини хронічного простатиту
Насамперед при виявленні причини розвитку запалення в простаті потрібно визначити сприятливі фактори. Їх досить багато і вони дуже поширені у світі.
Це першу роль інфекційні агенти. Найчастіше причина носить мікробну етіологію. Мікробна інфекція може бути як неспецифічною, так і нести певного збудника. До специфічних агентів відносять збудники інфекцій статевим шляхом, що передається. А якщо врахувати, що у чоловіків багато цих інфекцій можуть протікати абсолютно безсимптомно, то і персистувати в організмі вони можуть довго. Навіть сама, начебто, невиражена хронічна інфекція може призвести до простатиту.
Поява неспецифічних збудників у причинних факторах можливо через недотримання правил особистої гігієни, рідкісне підмивання головки статевого члена як після сечовипускання, так і через нетривалий час після статевого акту.
У деяких випадках дисбіоз піхви у партнерки або деякі з умовно-патогенних мікроорганізмів жінки надають величезну роль у розвитку запалення простати для чоловіка.
Серед найпоширеніших збудників запалення можна назвати наступні, це: хламідії, трихомонади, гонококи, гарднерелли, кишкова паличка, стафілокок та ентерокок.
Не варто забувати і про ймовірність участі вірусів та грибів
У разі збудник надходить у організм висхідним шляхом, тобто. через уретру.
Крім того існує й інший важливий шлях проникнення інфекційного агента-гематогенно. У багатьох чоловіків є якісь запальні захворювання, іноді спровокувати запальний процес може і перенесений грип або ГРВІ.
Спровокувати розвиток запалення можуть і перенесені переохолодження, зниження імунітету і навіть перегрівання на тлі інфекції, що вже є в організмі.
Важливу роль розвитку запальної реакції грає і статеву поведінку. В даному випадку тривала статева помірність впливає на стан залози, воно сприяє застою крові в органах малого тазу, порушується кровопостачання і перфузія кров'ю органу так само сповільнюється.
Перерваний статевий акт, неповна експульсія сперми призводить до застою секрети в органі, так само переповнений, збільшений у розмірі орган впливає на кровопостачання і може навіть викликати невеликий набряк оточуючих тканин. У поодиноких випадках захворювання носить імунологічний характер. Не виключається і аутоімунний фактор. Хронічну соматическую інфекцію також слід виключити.
Хронічний простатит симптоми та лікування
Симптоми хронічного простатиту у багатьох чоловіків можуть бути відсутніми. Деякі навіть точно не можуть назвати той чи інший сприятливий фактор. Проте симптомів цього захворювання досить багато. Найпопулярніший із них це болі. Больовий синдром може бути досить тривалим, іноді це місяці.
Біль частіше не локалізований у певному місці. Носить зазвичай розлитий характер, зі схильністю до іррадіації в поперек, промежину, органи мошонки, пахвинні ділянки. Але в жодному разі вони не точкові. Найчастіше вони є тягнуть і ниючі, болі носять не постійний характер. Схильні до посилення чи зменшення залежно від стану організму та впливу навколишніх факторів.
Ще однією важливою ознакою це порушення у сексуальній сфері. Чоловіки часто можуть скаржитися на порушення ерекції, спочатку вона може носити майже непомітний характер, а в пізніших стадіях настає набагато пізніше, навіть при дії всіх факторів, що сприяють.
Але ніколи при хронічному простатиті не буває повної імпотенції. Також страждає і еякуляція. Спочатку вона може наступати набагато швидше запланованого, а на пізнішій стадії навпаки сповільнюється, майже до повного припинення. Оргазм стає менш яскравим та емоційно вираженим. Іноді проблеми, що стосуються статевої сфери, можуть позначитися на партнерці. Дуже частою причиною, після якої чоловікам ставлять діагноз хронічного простатиту, є безпліддя.
Так само досить часто чоловіки можуть відчувати проблеми із сечовипусканням. Воно стає прискореним, іноді нагадує ознаки циститу. Імперативні позиви до сечовипускання можуть турбувати чоловіка та вночі. Іноді вони супроводжуються больовими відчуттями, різями тощо. Симптоми хронічного простатиту чоловік може знайти самостійно.
Як же вчасно діагностувати хронічний простатит та розпочати негайне та ефективне лікування?
Зазвичай вона не викликає труднощів серед спеціалістів цього профілю. При поводженні чоловіка з симптомами лікар може і без додаткового обстеження поставити цей діагноз.
Зазвичай мінімальний обсяг обстеження обмежується збиранням анамнезу, лабораторними дослідженнями та пальцевим ректальним дослідженням. Пальцеве ректальне дослідження не потребує додаткової підготовки для чоловіка. Лікар може визначити розміри простати, її консистенцію, болючість у тій чи іншій галузі.
Лабораторні показники не обмежуються загальним аналізом крові. Також необхідний аналіз сечі, у разі він носить певні особливості. Чоловікові необхідно здати останню порцію сечі, так звану термінальну У ній лікар лаборант повинен визначити кількість лейкоцитів та наявність бактеріальних клітин. У деяких випадках збудника не знаходять і доводиться здати аналіз на інфекції, що передаються статевим шляхом.
Так само здають і мазок із уретри. Ще одним дуже важливим у діагностичному плані є ультразвукове дослідження. Проводиться через пряму кишку за допомогою спеціального датчика. Визначаються розміри залози, наявність рубців, пухлин, набряку тощо. Важливо також перевірити кровопостачання органу.
У деяких тяжких і безсимптомних випадках може знадобитися інвазивна процедура - взяття біопсії.
З метою виключення онкологічного захворювання чоловіка можуть спрямувати визначення в крові онкомаркера раку передміхурової залози. Він називається ПСА. Але здавати його потрібно не раніше, ніж за 10 днів після пальцевого ректального дослідження.
Лікування хронічного простатиту
Чим раніше буде розпочато у хронічного простатиту лікування, тим швидше вивести захворювання з хронічної форми. Ніколи не слід вдаватися до самостійного лікування, адже простатит має лікувати кваліфікований спеціаліст.
Лікування цієї патології проводить лікар уролог. Зазвичай лікування не вимагає госпіталізації до стаціонару. Потрібне лікування всіх хронічних захворювань.
Насамперед слід починати зі зміни способу життя. Необхідно виключити випадкові статеві зв'язки, захворювання партнерки.
Потрібно дотримуватися правил особистої гігієни. Ретельно промивати голівку статевого члена для попередження скупчення під крайнім тілом бактерій. Статеве життя має бути регулярним, з повноцінною еякуляцією. Слід уникати перерваного статевого акту.
Крім того, слід збільшити рухову активність. Найчастіше рухатися для попередження застою крові в малому тазі та простаті.
Харчування також слід нормалізувати. Намагатися уникати вживання продуктів швидкого приготування, гострого, копченого та солоного. Солодке також слід обмежити. Алкоголь та наркотичні засоби слід взагалі виключити. Чоловікам слід припинити також куріння.
Лікування простатиту так само поділяється на медикаментозне та оперативне. Насамперед при хронічному простатиті починають лікувати звичайно ж причину. А оскільки вона найчастіше інфекційна, головним препаратом є антибіотики. Вибір його залежить насамперед від збудника, якого виявили під час діагностики. Найкраще, якщо одразу візьмуть і визначення чутливості мікроорганізму до антибактеріальних засобів.
Тоді лікування буде більш ефективним та менш тривалим. Антибіотики можуть призначати з різними способами введення. При безсимптомному перебігу процесу зазвичай призначають таблетовані форми. Якщо ж настало загострення хронічного процесу, то вдаються до ін'єкційних препаратів. Лікування хронічного простатиту може містити відразу кілька засобів.
Важливим компонентом комплексного лікування є протизапальні препарати. Зазвичай це клас нестероїдних протизапальних засобів. Судинорозширюючі засоби зазвичай так само дуже потрібні, використовуються для поліпшення кровопостачання в органах малого тазу, відновлення мікроциркуляції. Вони перешкоджають застійним явищам.
Ще одним класом використовуваних засобів є імуномодулятори. У комплексне лікування варто включити вітамінотерапію.
До хірургічних методів вдаються досить рідко, але все ж таки іноді залишається тільки цей вихід. Серед цих методів використовують резекцію передміхурової залози. У деяких випадках доводиться лікувати хірургічним шляхом ускладнення, що з'явилися. Це може бути вилущування кісти або розтин абсцесу.
У лікування хронічного простатиту входять також і різні фізіопроцедури. Для того, щоб у такого захворювання, як хронічний простатит прогноз виявився сприятливим, слід негайно лікувати виявлене захворювання. Ефективність лікування повинен контролювати спеціаліст через деякий час.